витягати

I в`итягати

-аю, -аєш, док., перех.

Вибрати що-небудь звідкись за кілька чи багато разів.

II витяг`ати

-а́ю, -а́єш і витя́гувати, -ую, -уєш, недок., ви́тягти і ви́тягнути, -гну, -гнеш; мин. ч. ви́тяг, -ла, -ло і ви́тягнув, -нула, -нуло; док., перех.

1) Тягнучи, розтягаючи, збільшувати що-небудь у довжину. || Розташовувати, ставити кого-, що-небудь в одну лінію.

2) Випрямляти, вирівнювати, простягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.). || Випинати вперед.

••

Ви́тягти но́ги — умерти; здохнути.

3) Тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись. || Піднімати, тягти кого-, що-небудь знизу вгору. || Діставати, виймати що-небудь звідкись, із чогось. || розм. Красти, непомітно виймаючи з чого-небудь.

4) перен., розм. Допомагати кому-, чому-небудь вибратися, вийти зі скрутного становища. || Примушувати або заохочувати кого-небудь піти, поїхати звідкись, кудись.

5) перен. Примушувати дати, одержувати з труднощами, виманювати, видурювати. || Докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь, домагатися розповіді про що-небудь.

6) Знаходячи, вибираючи, використовувати, виписувати з тексту.

7) Видаляти що-небудь із чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін. || тільки док., розм. Випити багато або все (звичайно про алкогольні напої).

8) Співаючи, довго тримати, протягувати звук (звичайно на верхніх нотах).

9) тільки док., також без додатка, розм. Витримати, осилити. || Виконати що-небудь, упоратися з чимсь.

10) розм. Бити батогом, нагаєм, києм і т. ін., протягуючи по тілу.